ГО «Об'єднання родичів політв’язнів Кремля» провела прес захід на тему «Без статусу — без прав», де були обговорені проблеми, з якими масово стикаються українці, незаконно позбавлені волі внаслідок агресії РФ, та їхні родини. Подія відбулася в Українському кризовому медіа-центрі. 

Наталя Шило — переселенка з Горлівки. Після початку війни в 2014-му році, вона виїхала з Донецької області, але в 2021 році була вимушена повернутися: поїхала доглядати матір після операції. Наталю затримали на контрольно-пропускному пункті «Успенка», в незаконному ув’язненні вона пробула 22 місяці, а виїхати з окупації їй вдалося в березні 2025 року. План евакуації розробив ГУР. «Я не дуже розумію, яка допомога від держави мені належить, згідно з законом. Я тільки місяць перебуваю не в окупації. Станом на цей місяць, я отримувала допомогу, здебільшого, від громадських організацій. Фактично, зі статусу безвісті зниклої мене зняли не так давно. Тільки тиждень тому», — говорить пані Наталія.

На основі понад 200 правових консультацій Об’єднання зафіксувало чималу кількість випадків, коли  люди, які повернулися з незаконного російського ув’язнення поза процедурами обміну, опинилися у правовому вакуумі, що позбавляє їх доступу до належної правової, соціальної та медичної підтримки, процесу належної реабілітації від держави тощо. Юристка Об’єднання, Людмила Шумкова, яка надає консультації незаконно ув’язненим особам і членам їхніх родин, сама була в російському ув’язненні під час окупації Херсону. Вона також звільнилася не за процедурою обміну. «Ми почали частіше стикатися з тим, що людям, які зазнали факт позбавлення особистої свободи росіянами (мова йде саме про цивільних осіб) й звільнилися, тут, на території неокупованої України, необхідно надати докази, що вони відносяться до категорій, які визначені в цьому законі, а це — активісти або громадські діячі. А також держава вимагає довести мотив затримання їх окупантами. Це достатньо дивні вимоги. Тому що після початку повномасштабного вторгнення росіяни почали ув’язнювати не тільки активістів, а й всіх у великій кількості. Що стосується другого пункту: росіяни не дають тобі папірець, коли зі своїх причин відпускають тебе з ув’язнення, вони не озвучують тобі, за що ти затриманий. А нерідко ті, хто фізично тебе затримує, самі не знають із яких причин», — коментує юристка.

Голова Правління громадської організації «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля», Ігор Котелянець під час своєї промови виокремив низку рекомендаційних пунктів, серед яких необхідні зміни в діючому законі. Зокрема, він запропонував: визнати всіх цивільних осіб, незаконно ув’язнених на окупованих територіях, жертвами без потреби доводити політичний мотив. Оновити та розширити закон в пунктах усунення вимоги доведення наміру російського окупанта. Розробити прозорий, зрозумілий порядок подання заяв і перелік документів. А також покращити роботу Комісії: вказувати чіткі причини відмов людям, які не отримують статусу незаконно ув’язнених, надавати заявникам рекомендації щодо повторної подачі. Також Котелянець вказав на необхідність впровадження окремої процедури пошуку зниклих та офіційного фіксування їхнього утримання.

На фото зліва направо: Ігор Котелянець, Людмила Шумкова, Наталія Шило. 

‍