До роковин війни журналісти «Детектор медіа» у своїй статті звірили годинники лідерів та лідерок новостворених ініціатив і організацій із 10-річним досвідом щодо змін в українському суспільстві та викликів майбутнього. Пан Ігор, Голова Об’єднання, став одним з героїв цього матеріалу. Він поділився баченням головних уроків війни та пріоритетних завдань нашої організації.

«Детектор медіа» запитав учасників і учасниць:

1. Як ви й організація змінилися з початком війни та як — із початком повномасштабної війни?
2. Продовжіть речення: «Три головні уроки цієї війни для мене — це...».
3. Як ви бачите проблему реінтеграції та відновлення тимчасово окупованих територій, зокрема Криму, з перспективи сфери роботи вашої організації?
4. Продовжіть речення: «Пріоритетом для українців у найближчий рік є...».

Крім пана Ігоря, свої коментарі дали представники ще дев'яти ініціатив, але в даному матеріалі ми публікуємо тільки його частину.

Як ви й організація змінилися з початком війни та як — із початком повномасштабної війни?

З початком війни Росії проти України, окупації Криму й сходу, з’явилася проблема незаконних політичних переслідувань громадян України за їхню проукраїнську позицію. Мирне висловлювання поглядів стало приводом для фабрикації кримінальних справ російськими окупаційними адміністраціями. У 2016 році, коли проблема політв’язнів стала системною, родичі бранців обʼєдналися і була утворена наша організація. Ми поставили собі за мету підтримувати бранців і консолідувати зусилля родичів у боротьбі за їхнє звільнення.

Повномасштабне вторгнення росіян у 2022 році змусило нас розширити сферу діяльності. До цих подій Об’єднання надавало допомогу родинам приблизно 180 політв’язнів, але тепер допомоги стали потребувати тисячі родин цивільних заручників. 28 лютого 2022 року Об’єднання спільно з «Укрзалізницею» започаткувало логістичний центр «Перемишль», що займався перевезенням гуманітарних вантажів до України.

Досвід Об’єднання, що ми накопичували щодо політичних в’язнів, став актуальним для набагато ширшої категорії людей. За нашою експертизою почали звертатися родичі цивільних заручників із новоокупованих територій. Але жодна організація не здатна охопити допомогою тисячі родин цивільних в увʼязненні. Самі родичі бранців в першу чергу здатні допомогти своїм рідним і найбільш умотивовані зробити це. Тому наша організація вирішила зробити все для того, щоб почати підтримувати цих людей ресурсно. У 2022 році ми запровадили лінію юридичної підтримки для родичів і звільнених з полону. Наразі юристи Об’єднання надали понад 350 послуг консультування та сприяли отриманню матеріальної допомоги від громадських організацій, державних органів. Періодично надаємо фінансову допомогу родичам цивільних заручників і політв’язнів: за останній рік направили на ці потреби понад 1 млн грн. Крім того, щоб допомогти потерпілим віднайти втрачені опори, Об’єднання надавало безплатні психологічні консультації.

Понад п’ять років Об’єднання брало участь у напрацюванні тексту проєкту Закону «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», а також адвокатувало його винесення на розгляд парламенту. 19 листопада 2022 року закон набрав чинності. Але цей закон розробляли без урахування викликів повномасштабного вторгнення, тому наразі не всі сервіси, передбачені ним, працюють коректно або взагалі імплементовані. Наразі ми готуємо аналітичний моніторинговий звіт, що стосується ефективності впровадження закону, що буде презентований у березні. Ним ми закличемо Парламент і Уряд до конкретних дій.

Восени 2022 року Об’єднання почало документувати воєнні злочини та злочини проти людяності в окупованих районах Запорізької області. В рамках документування ми передаємо зібрану інформацію до Офісу генпрокурора, ДБР, СБУ та поліції.

Великий російський бізнес також толерує порушення прав людини на окупованих територіях. Це, наприклад, «Росатом». За сприяння цієї російської держкорпорації окупаційні сили проводять системну кампанію викрадень і катувань співробітників ЗАЕС. Одним із головних завдань нашої організації в майбутньому є адвокація виключення «Росатому» з Глобального договору ООН і накладення на неї економічних обмежень.

‍

Три головні уроки цієї війни для мене — це:

• Росія не змінила та ніколи не змінить своїх імперських амбіцій щодо повного загарбання і поневолення України.
• Лінія фронту в Україні — це фактична межа між добром і злом, між майбутнім і середньовіччям. Байдужість до власної культури та мови консервує спорідненість із Росією та передає цю війну наступним поколінням українців.
• Єдині, кому ми можемо вірити й найбільше підтримувати в час екзистенційної війни — Збройні Сили України.

‍

Як ви бачите проблему реінтеграції та відновлення тимчасово окупованих територій, зокрема Криму, з перспективи сфери роботи вашої організації?

Для нас важливі життя та здоров’я людей, що наразі перебувають в ув’язненні в тюрмах Криму та в підвалах новоокупованих територій материкової України. Та невелика кількість цивільних, що потрапили додому через обміни, або політв’язнів, які вийшли на свободу через закінчення строку позбавлення волі, системно не отримують ні психологічної, ні реабілітаційної, ні медичної допомоги від держави. Зараз Україна не готова до майбутнього великого повернення постраждалих, які пережили полон. Бути спроможними організувати комплексну підтримку звільнених — досі нерозв’язана державою задача.

‍

Пріоритетом для українців у найближчий рік є зберегти себе на рідній землі та передати її наступним поколінням українців.