14 жовтня 2025 року голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець виступив спікером на другому вебінарі серії “Treaty-making in troubled times: Victims and vulnerable groups at the heart of the UN Binding Treaty process”, присвяченій підготовці Обов’язкового Договору ООН про бізнес і права людини. Подію організували Business & Human Rights Resource Centre у партнерстві з FORUM-ASIA.
Системний примус до контрактів під окупацією. Після захоплення ЗАЕС російські військові спільно з державною компанією «Росатом» встановили фактичний контроль над підприємством і містом. Близько 80% мешканців і працівників виїхали, а тих, хто залишився, цілеспрямовано змушували підписувати трудові угоди з «Росатомом».
«Підвали» та тортури як інструмент тиску. Нелегальні місця утримання — підземні/технічні приміщення без доступу до адвоката й родин — супроводжувались побиттями, удушенням, електрошоками, інсценуванням страт, сексуальним насильством, утриманням у переповнених камерах без води й повітря. За оцінками влади Енергодара, через катівні з 2022 року могли пройти понад 1 500 людей у різні періоди.
Люди = безпека. Нині на ЗАЕС працює орієнтовно близько 3 000 людей (до окупації — приблизно 12 000). Це сертифіковані фахівці (оператори реакторів, інженери з безпеки, радіаційний контроль, електрики), яких неможливо швидко замінити, тож їх фактично утримують у місті й не випускають. Тиск на персонал — це пряма загроза ядерній безпеці.
- Пряма заборона примусу до контрактів під окупацією та нікчемність таких «угод».
- Посилена HREDD у конфліктах: незалежні аудити з конфіденційним доступом до персоналу, анонімні канали скарг, публічні карти ризиків і плани усунення шкоди; обов’язок suspend/disengage, якщо запобігти шкоді неможливо.
- Захист персоналу і родин: анти-репресії, доступ до незалежної правової допомоги, пріоритетні гуманітарні коридори для критичного персоналу та свідків.
- Відповідальність за співучасть для менеджменту "компаній-окупантів", дочірніх компаній, підрядників і охоронних структур, що сприяють примусу/катуванням.
- «Ядерний тригер»: підтверджений тиск/катування персоналу на ядерному об’єкті автоматично запускає міжнародний нагляд і може призвести до тимчасового призупинення ризикових операцій.
- Механізм встановлення фактів і наслідки: від публічного висновку — до delisting/призупинення участі у глобальних ініціативах, дебарменту від держзакупівель, фінансових і торгових обмежень та обов’язкової ремедіації (компенсації, реабілітації).
Ігор Котелянець: «Безпека атомної станції починається з безпеки людей, які на ній працюють. Якщо інженерів залякують і катують, нормальної експлуатації не існує. Майбутній Договір ООН має прямо заборонити примус до контрактів під окупацією, забезпечити захист працівників і запровадити реальні наслідки для порушників».
Дискусія показала: добровільних рамок недостатньо. Потрібні юридично зобов’язуючі норми, що працюють у зонах конфлікту: від захищеного документування фактів — до конкретних санкцій і доступних механізмів правосуддя через кордони.
Висловлюємо вдячність Business & Human Rights Resource Centre та FORUM-ASIA за організацію вебінару в рамках процесу при ООН щодо майбутнього Договору про бізнес і права людини, а також модераторам і учасникам за фахову дискусію.
