Історія мешканця Запорізької області, який досі перебуває в російській неволі.

На початку повномасштабного вторгнення російські війська без бою зайшли в одне із сіл Василівського району Запорізької області.

Вже в перші дні окупації вони активно шукали колишніх військових, працівників поліції та учасників АТО, перевіряючи чоловіків на блокпостах.27 лютого 2022 року місцевий житель зник дорогою додому. Востаннє його бачили, коли він йшов до знайомих. Ймовірно, він потрапив під перевірку документів на одному з блокпостів, куди в цей час заходила велика колона російської техніки.Родина одразу почала пошуки, але на звернення до окупантів не отримала жодної відповіді. Через кілька місяців у проросійських телеграм-каналах з’явилося його фото у військовій формі — хоча до ЗСУ він не мав жодного відношення. Згодом з’явилися свідчення людей, які бачили його у місцях несвободи на території окупованого Мелітополя, а потім — у колоніях у Володимирській області та Мордовії.Звільнені з полону розповідають, що утримання там відбувається в нелюдських умовах: по 16 годин стоячи у камері, без прогулянок, із мізерним харчуванням. Офіційних обвинувачень окупаційна влада не озвучує.

Рідні продовжують надсилати запити в українські та міжнародні інституції, отримують підтвердження його перебування у полоні, але досі не мають інформації про стан його здоров’я. За словами тих, хто бачив його нещодавно, він тримається, але дуже хвилюється за родину.

Документування воєнних злочинів здійснюється за фінансової підтримки Норвезького Гельсінського комітету (NHC). Погляди та висновки, викладені у цій публікації, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію чи політику NHC.