Журба смт Веселе: історія викрадення та депортації депутата сільської ради
Поділитися:

Одні з перших, хто потрапляє під переслідування незаконної новоприбулої влади після окупації – представники місцевого самоврядування та власники підприємств. Ці люди можуть здійснювати опір та мають довіру жителів, тож ЗС РФ намагаються нейтралізувати їх якнайшвидше через залякування, затримання та депортацію.

Історія Анатолія, директора комунального підприємства, депутата сільської ради, а у минулому – військового, одна з сотень таких. На початку березня його рідне смт Веселе, що у Запорізькій області, було окуповано збройними силами РФ.

Як згадує Анатолій, в перші ж дні окупації російські військові почали обходити домівки селян та перевіряти документи. Вже в травні українських представників громади, замінили колаборанти з рядів депутатів Веселівської селищної ради, що почали займатися організацією псевдореферендуму. Примушували Анатолія, як директора комунального підприємства, привозити воду на блокпости та вивозити сміття.

3 вересня 2022 року рано-вранці більш як 10 російських військових приїхали до будинку чоловіка, щоб провести обшук. Вони забрали автомобіль, техніку, всі документи та грамоти, включно з бейджем Анатолія з конференції зі сільського господарства, на якому був логотип Євросоюзу. Згодом через цей бейдж чоловіка будуть звинувачувати, серед іншого, у відкритті біолабораторій за кордоном.

Анатолія з зав’язаними очима відвезли до комендатури Мелітополя та посадили до камери. Там перебували ще щонайменше чотири людини. В камерах постійно грала російська естрадна музика та гімн РФ. Наступного дня почалися катування Анатолія. «Мене повели на детектор брехні та катували струмом. Після чого, я написав зізнання,  але воно їм не сподобалось, тож дали час подумати та відвели назад до камери. Далі чотири дні підряд мене катували струмом, причому в останній день електронапруження та довжину катування збільшили. Примусили мене підписати лист, ніби за зв'язок з СБУ та зняли моє зізнання на камеру».

Дружина передавала Анатолію ліки, що він приймає останні п’ять років від гіпертонії. На четверту добу перебування чоловіка в полоні, у нього навпіл розколовся зуб та він не міг їсти.17 вересня на Анатолія налягли кайданки, пакет на голову та повезли у невідомому напрямку. Чоловік думав, що до лікарні, але як виявилося – на депортацію. Його висадили біля м. Василівки та сказали, що Євген Балицкий, псевдогубернатор Запорізької області, “подарував йому життя”. Андрія на камеру знімали репортери, а російські військовослужбовці зачитали йому вирок – терористична діяльність та загроза безпеці Росії з забороною в'їзду на рік. Андрій та ще троє цивільних заручників пішки дійшли до Запоріжжя, подолавши не менш ніж 30 км. «Дійшовши, я зателефонував дружині та повідомив, що зі мною все добре і сказав виїжджати з окупації, бо мені погрожували, що нею також займуться. 19 вересня 2022 року дружина виїхала з окупації».

Односельців Андрія досі продовжують тероризувати окупанти: викрадають, відводять на допити, змушують писати заяви на отримання російських паспортів.

No items found.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.

Останні новини