

Після повернення з «полону» цивільні часто залишаються без документів, житла, роботи та доступу до лікування. Але замість підтримки держава пропонує їм складну й непрозору бюрократичну процедуру.
У 2025 році Комісія з питань встановлення факту незаконного позбавлення особистої свободи отримала на розгляд 4757 заяв. Із 3 691 позитивного рішення щодо цих заяв лише 250 стосувалися цивільних. За нашими оцінками, частка відмов серед цивільних заявників за результатами 2025 року сягала 81%.
Без рішення Комісії людина не може отримати:
— грошову допомогу;
— реабілітацію;
— доступ до проміжних репарацій;
— офіційний статус постраждалого.
Основна проблема відмов — комісія, у порушення законодавства, не пояснює мотиву відмови й перекладає збір документів — на самих постраждалих та їхні родини. Хоча всі профільні держоргани, які видають такі документи, представлені у складі Комісії. Не розуміючи мотиву відмови, заявник не знає, що потрібно виправити, щоб домогтися підтримки держави.
20 травня під час фокус-групи, організованої Українською Гельсінською спілкою з прав людини , ми як партнер заходу представили результати аналізу звернень до правничої служби ОРПК у 2025 році. Наш досвід показує: після фахової роботи нашої служби правничої допомоги з доопрацювання заяв та збору відомостей багато повторних заяв завершуються позитивними рішеннями. Тим не менш, більшість заявників залишається покинутими державою у скруті.
Ми вимагаємо від Комісії та Мінрозвитку:
— вказання мотивації рішення у відповідях заявникам, яким комісія відмовила - із чітким переліком недоліків;
— прозорих критеріїв розгляду заяв.
Закликаємо Уряд створити профільний орган підтримки цивільних, які пережили російське ув’язнення, та передати Комісію до його компетентного управління.

