«Яма», побиття і туберкульоз. Історія Сергія Савчина, якого окупанти утримували у кількох колоніях РФ.

Сергій Савчин, житель Миколаєва, на момент окупації Херсона відбував покарання у місцевій виправній колонії №90. Після вторгнення російських військ він пройшов через десятки місць несвободи на окупованій території та в Росії, де зазнав тортур, голоду й тяжких хвороб.25 лютого 2022 року до колонії зайшли російські військові разом з колаборантами. Засуджених змушували розмовляти лише російською, за українську — били. Згодом їх перевезли на лівий берег Дніпра, а під час евакуації з Херсона восени 2022 року — вивезли до Голопристанського району.

Там у колонії для хворих на туберкульоз у приміщенні на 150 людей утримували понад 550. Далі були перевезення у СІЗО Сімферополя, Краснодар, а згодом — колонії у Волгограді та Урюпинську. У кожному місці Сергій зазнавав побиттів, тортур електричним струмом, принижень, утримання в одиночних камерах, які самі в’язні називали «ямами». Їжу давали раз на день, більшість відмовлялися брати російське громадянство, за що їх били ще жорсткіше.За словами Сергія, влітку 2023 року в колонії помер інший полонений — цивільний чоловік зі Львова, якого забили після відмови взяти паспорт РФ.

За час утримання Сергій схуд з 75 до 49 кг і захворів на туберкульоз. Після завершення строку покарання його ще кілька місяців утримували у міграційній службі РФ, і лише в лютому 2024 року вдалося повернутися в Україну через Грузію за сприяння міжнародних правозахисників.Сьогодні Сергій проходить лікування у тубдиспансері та має офіційний статус постраждалого.

Документування воєнних злочинів здійснюється за фінансової підтримки Норвезького Гельсінського комітету (NHC). Погляди та висновки, викладені у цій публікації, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію чи політику NHC.Обʼєднання системно документує воєнні злочини росіян, працює для звільнення цивільних і підтримки їхніх родин.