Серед тих, кого викрали на теренах окупованих регіонів Запорізької області — Олексій Кириченко. До повномасштабної війни він працював поліцейським у селищі Михайлівка, а після окупації відмовився від співпраці з росіянами. Згодом його звільнили з українських правоохоронних органів.

Документатори Об’єднання поспілкувалися з сестрою Олексія, Людмилою. 23 серпня 2023 року окупанти прийшли до Олексія, обшукали помешкання, забрали його український паспорт, а самого чоловіка викрали. Пізніше росіяни приїхали додому до чоловіка знову, але вже без нього. Забрали флешку та коробку з-під телефона. Про долю Кириченка рідні нічого не знали упродовж кількох місяців.

«Викрали Олексія, бо він залишився одним з останніх людей на роботі, хто не перейшов на сторону окупанта. Можливо була і фінансова сторона викрадення — забрати автомобіль. До того ж влітку 2023 року відбулася ротація і приїхали нові військові в Михайлівку, можливо хотіли вислужитись перед керівництвом», — каже Людмила.

У грудні матір іншого цивільного заручника розповіла, що Олексія збираються незаконно судити за нібито вбивство самопроголошеного очільника Михайлівської окупаційної адміністрації Івана Сушка.  24 серпня 2022 року автівку Сушка підірвали, він загинув, а згодом Кириченка та ще чотирьох цивільних заручників із Михайлівки росіяни звинуватили у цьому. Людмила каже, що її брат ніколи близько не спілкувався з іншими «фігурантами». Одна з поширених версій про замах — це те, що він був зроблений самими росіянами.

У день судового засідання Олексій зміг побачитись і поспілкуватися з батьком і тіткою. Рідні помітили, що чоловік дуже схуд, а на його зап’ястях видніються синці від кайданків. З 1 грудня 2023 року росіяни, ймовірно, утримували Кириченка у Приазовському Запорізької області. Спершу призначений адвокат розповідав, що Олексій сидить в гарних умовах, але де саме, не розповів. За кілька днів він написав, що Кириченко дивно поводиться, спеціально скинувся з двоярусного ліжка і розбив так голову, тому його повезуть у Криму на психіатричну експертизу. Від середини грудня й до 19 березня росіяни незаконно утримували Олексія в СІЗО № 2 Сімферополя, а тоді повернули до Приазовська. Олексій в листах рідним скаржився на те, що його сокамерники його «пресують», б’ють, жалівся на стан здоров’я. Він писав голові СІЗО скарги, щоб його перевели, але їх ігнорували.

У січні 2024 року над Олексієм Кириченком знову був «суд», який проводили в Сімферополі без адвоката. На засіданні йому вкотре продовжили термін тримання під вартою. В росіян відсутні прямі докази причетності Олексія до ліквідації Івана Сушка. Також окупанти планують перевезти Кириченка до Ростова.

«Також я спілкувалася з адвокатом, який вів схожі справи. Він говорив про те, що дуже часто такі засідання можуть тривати й пів року, і рік, і півтори. Тільки потім уже буде остаточний вирок. Прогнозований строк — від 10 й більше років», — розповідає Людмила.

Нагадаємо, що ми розповідали історію Олексія у радіопрограмі «Звільніть наших рідних» на Громадському радіо.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.