З перших днів окупації Мелітополя російські військові застосовували насильство та переслідування мирних мешканців. У лютому 2023 року місцеву жінку затримали під час обшуку на роботі й у квартирі. Причиною стали український прапор і особисті записи. Їй пригрозили 20 роками ув’язнення, після чого почали багаторазово переводити між різними ізоляторами тимчасового утримання в Приазовському, Якимівці та Веселому.
Під час затримань у неї вилучали особисті речі, проводили принизливі допити, застосовували психологічний тиск. Умови утримання були різними: від мінімально прийнятних у Приазовському до жорстких і антисанітарних у Якимівці та Веселому.У цих ізоляторах вона зустріла інших жінок, викрадених окупантами за надуманими підставами — зокрема через фото у телефоні, донос сусідів чи просто проукраїнську позицію. Частину з них засудили на тривалі строки, інші зазнали депортації.
Навесні 2024 року саму жінку примусово вивезли з окупованої території й депортували через Верхній Ларс. Разом з нею у мікроавтобусі були й інші цивільні, у тому числі літні люди з інвалідністю та мати з дитиною.Сьогодні вона знову в Україні та свідчить про пережите:«Мене катували, тримали у камерах тижнями, а врешті вигнали з дому. Вони намагаються зламати нас усіх, хто має сміливість залишатися українцями».
Це свідчення — ще одне підтвердження того, що окупаційна влада системно застосовує викрадення, фабрикацію звинувачень і депортації проти мирних мешканців.
Цей проєкт з документування здійснюється за підтримки Норвезького Гельсінського Комітету (NHC). Погляди та висновки, представлені в цій публікації, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію NHC.
