Родини цивільних, які зникли за особливих обставин, переважно залишаються сам на сам з пошуком. Люди, утримувані Росією в повній ізоляції — без зв’язку з зовнішнім світом, без можливості повідомити про своє місцеперебування, — перебувають у статусі інкомунікадо. Саме ці випадки становлять одну з найболючіших прогалин у системі розшуку. 

Що працює на практиці?

1. Свідчення звільнених із «полону» — одне з найважливіших джерел інформації. У кількох випадках саме такі свідчення стали ключем до встановлення місця утримання. Після звільнення Координаційний штаб опитує звільнених, збираючи свідчення про інших утримуваних (Постанова КМУ № 296 від 15.03.2024). Водночас відсутній механізм передачі цієї інформації родинам, тож вони змушені самотужки шукати контакти зі звільненими. Деякі родини самі приїжджають на місця, де відбуваються процедури взаємних звільнень і питають у звільнених, чи не бачили вони їхніх близьких. 
2. Офіційні відповіді від РФ. У низці кейсів російські слідчі або прокуратура відповідали на адвокатські запити або запити правозахисників. Зверніться до правозахисних організацій, які допоможуть вам скласти такі запити, наприклад юристи Об’єднання допомагають з такими питаннями заявникам.
3. Адвокати, які працюють із кейсами інкомунікадо — особливо за рекомендацією правозахисних ініціатив. Самостійне представництво інтересів у РФ — майже неможливе. Ви можете звернутися в Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими з проханням сприяти у призначенні адвоката. Можете лишити заявку на сайті проєкту “Пошук. Полон” (проєкт для захисту прав військових, цивільних і дітей, які потрапили в російську неволю) https://poshuk.io/uk/golovna/ або звернутися до правничого відділу Об’єднання за рекомендаціями, залишивши заявку https://www.relativespp.org/legal-assistance  
4. OSINT-інструменти або робота з відкритими джерелами інформації — публічні бази затриманих, Telegram-канали. Перевірте телеграм-канали: «База ПІБ», «Знайдено UA», «Ірина Україна», інші. Якщо є фото або відео, на яких фігурує ваш родич— збережіть, зафіксуйте дату публікації, передайте правозахисникам.
5. Постійна ініціатива родини — письмові звернення, реєстрація в кабінетах державних структур: Координаційного штабу https://cabinet.koordshtab.gov.ua/login та Національного інформаційного бюро https://nib.gov.ua/ повторні запити, зв’язок із міжнародними інституціями. Це не гарантує результату, але підвищує видимість справи.

Що конкретно радимо зробити?

1. Подайте заяву про зникнення особи за особливих обставин війни РФ проти України — до поліції (обов’язково отримайте реєстраційний номер) та Уповноваженого з питань зниклих безвісти.
   
   
2. Зареєструйте звернення в електронному кабінеті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Навіть якщо ваша людина — цивільна, це важливо.
   
   
3. Зверніться до адвоката — бажано через правозахисну організацію. 
4. Зберігайте всі документи: копії заяв, відповідей, номери справ, фото, нотатки про телефонні дзвінки — усе це важливо, якщо доведеться фіксувати бездіяльність або готувати скарги до міжнародних органів.
   
   
5. Шукайте в публічних джерелах — Telegram-канали, у них іноді публікують списки затриманих чи засуджених на території РФ. Якщо з’явилася інформація, зафіксуйте скриншот, час, джерело.
   
   
6. Надішліть інформацію правозахисникам — зокрема, якщо є версія про утримання особи на окупованих територіях або в РФ. Об’єднання родичів політв’язнів Кремля має своїх документаторів, які фіксують воєнні злочини.
   
   
7. Звертайтеся до міжнародних структур — МКЧХ , ООН, Комітету з насильницьких зникнень. Такі звернення рідко дають швидку відповідь, але підсилюють міжнародну видимість справи. Зокрема, можна подати заяву до Робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень, до Міжнародної комісії з питань зниклих осіб (ICMP), яка веде глобальні бази даних про зниклих. З метою обміну даними, спільного аналізу та координації дій.
   
   
8. Скористайтеся нашим покроковим алгоритмом дій, створеним на основі понад 40 кейсів родин. Алгоритм доступний на сайті Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. https://www.relativespp.org/analytic/metodologiya-poshuku-zniklih-bezvisti-yak-shukati-lyudey-yakih-okupanti-pozbavili-voli
   
   

У чому головна проблема?

За результатами опитування 44 родин цивільних, які ймовірно утримуються РФ, понад 60% не отримували жодної нової інформації про розшук протягом місяців — попри багаторазові звернення. У деяких випадках відповіді державних органів суперечили одна одній або мали відверто формальний характер. Родини часто звертаються до кількох інституцій — поліції, СБУ, Координаційного штабу, Уповноваженого — не розуміючи, хто за що відповідає. У багатьох немає супроводу, доступу до правової допомоги чи навіть можливості поставити питання в живому контакті.

Наші покрокові рекомендації державним інституціям на основі  думок опитаних?

• Створити міжвідомчий центр — за принципом «єдиного вікна». Це дозволить родинам отримати консультацію, супровід і відповідального координатора.
• Запровадити регулярне інформування — навіть у разі відсутності новин, родини мають знати, що справа рухається, а не загублена.
• Розширити доступ до безоплатної правової допомоги — у тому числі в складних кейсах незаконного утримання в РФ.
• Інвестувати в OSINT та аналітику — держава повинна системно моніторити відкриті джерела та звернення родин.
• Проводити інформаційні кампанії — пояснення алгоритмів, публічні інструкції, прості довідники мають бути доступні онлайн і в ЦНАПах.

Якщо ваша близька людина зникла — ви не самі. Звертайтеся до нас, ми працюємо з кейсами людей у статусі інкомунікадо й допомагаємо родинам налагодити розшук. Ми підкажемо як.

Публікація підготовлена у межах програми «Спроможні та сильні», що впроваджується Фондом Східна Європа за сприяння Швейцарії.

Фото: Julien

‍