

Закон №2010-IX мав захищати людей, яких було позбавлено свободи внаслідок збройної агресії проти України. Його ухвалили у січні 2022 року, коли йшлося приблизно про 200 незаконно ув'язнених цивільних і політв'язнів Кремля. Після повномасштабного вторгнення росія почала масово затримувати цивільних — без звинувачень, без документів, без пояснень. Сьогодні таких людей уже понад 20 тисяч. Але механізм захисту, який мав би працювати після звільнення, цій реальності не відповідає.
Закон не дає допомогу автоматично. Після звільнення людина має окремо пройти процедуру встановлення факту позбавлення свободи — і це часто затягується на місяці. Але навіть ця процедура не гарантує результату: за нашими підрахунками на основі запитів на публічну інформацію від Мінрозвитку, Комісія з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи відмовляє приблизно у 60% випадків. При цьому заявники не отримують чітких пояснень причин відмови і не мають реальної можливості бути заслуханими. Склад Комісії формується без конкурсу.
Саме ці проблеми стали причиною зустрічі, яку минулого тижня провело «Об'єднання родичів політв'язнів Кремля» разом із партнерськими організаціями: Правозахисна Група СІЧ, Цивільні вільні, Фонд сім'ї Андреєвих, Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Ми разом працюємо над змінами на двох рівнях — і в самому законі, і в практиці роботи Комісії. Ще в січні разом із членами Комітету ГО цивільних бранців Кремля ми розробили проєкт змін до закону і направили його до Верховної Ради, Офісу Президента та Офісу Омбудсмена. Мета — змінити підхід держави: дати людині допомогу одразу після звільнення, розширити коло осіб, яких охоплює закон, і зробити роботу Комісії прозорішою.
На зустрічі ми домовилися про конкретні наступні кроки: підготувати спільне звернення до Офісу Президента, Офісу Уповноваженого та Комітету з прав людини Верховної Ради з аргументами щодо змін до Закону, запустити публічну адвокаційну кампанію та провести круглий стіл за участі ключових ухвалювачів рішень.
Бо за кожною відмовою Комісії стоїть не просто справа. Стоїть людина, яка вже пережила неволю.