У розмові з Лівим берегом голова Обʼєднання Ігор Котелянець пояснив: для цивільних, які вийшли з полону «іншим чином» (поза офіційними обмінами), шлях до державної допомоги часто впирається у неможливі вимоги «довести очевидне».«Коли ми консультуємо, як подавати заяву, то радимо виходити з того, що в комісії вважатимуть, ніби ви брешете — і вам треба довести протилежне», — Ігор Котелянець.
Про що інтерв’ю•
Тягар доказування на постраждалому. Навіть із протоколами допитів, свідченнями, медичними виписками людям відповідають: «недостатньо доказів».•
Суб’єктивність рішень Комісії при Мінрозвитку: нечіткі критерії, немотивовані відмови, відсутність можливості бути заслуханим.•
Фінансова допомога застаріла й затримується. Сума у 100 тис. грн ухвалена ще у 2018 році, індексації й чітких строків виплат немає.•
Медична та психосоціальна підтримка — переважно коштом благодійників, системної моделі для цивільних не вибудувано.
Локальні програми підтримки існують лише в поодиноких громадах, хоча потреби — всюди. У матеріалі — реальні історії звільнених, зокрема Сергія (ім’я змінено) з Херсонщини та Романа Баклажова. Вони говорять про катування, ПТСР і… нескінченні кола бюрократії після звільнення.
Що потрібно змінити негайно:
1. Стандарти доказування для Комісії + можливість особистого заслуховування заявника.
2. Прозорість рішень і мотивація відмов, щоб люди розуміли, що саме додати.
3. Індексація виплат і визначені строки їх здійснення.
4. Єдина маршрутна карта медичної, психологічної та реабілітаційної допомоги для цивільних.
5. Ротація та розширення представництва ГО в складі Комісії — із залученням організацій, які працюють саме з цивільними заручниками.
Якщо ви або ваші рідні пережили незаконне ув’язнення і потребуєте допомоги зі збиранням доказів та поданням документів — звертайтеся до нашої служби правничої допомоги. Ми працюємо з кейсами по всій Україні та допоможемо пройти процедури максимально ефективно і безпечно.
Повний текст - https://lb.ua/society/2025/09/15/696273_nedostatno_dokaziv_dlya_derzhavi_mi.html
