ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» розробила і подала до Міністерство розвитку громад та територій України проєкт Порядку конкурсного відбору представників громадських об’єднань до складу Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Комісія при Мінрозвитку ухвалює рішення, які визначають долю людей — чи визнає держава факт незаконного ув’язнення та чи отримає людина відповідний статус і захист.
Однак сьогодні склад Комісії залишається майже незмінним з 2018 року і не відображає реалій повномасштабної війни, коли кількість постраждалих цивільних і військових обчислюється десятками тисяч.
Попри те, що закон дозволяє участь представників громадськості, в Україні досі не існувало прозорого механізму, як саме ці представники мають обиратися. Це призводить до відсутності оновлення складу, обмеження участі нових ініціатив і брак представництва самих постраждалих та їхніх родин.
Тому наша організація розробила чіткий Порядок конкурсного відбору представників громадських об’єднань до складу Комісії
Документ передбачає:
- відкритий конкурс для усіх громадських об’єднань, які працюють із постраждалими від незаконного позбавлення волі, документують воєнні злочини чи здійснюють пошук зниклих;
- чіткі критерії, що передбачають доброчесність, компетентність та репутацію кандидатів;
- бальну систему оцінювання і публічне оголошення результатів;
- ротацію представників кожні два роки для оновлення складу;
- обов’язкову присутність у Комісії осіб, які безпосередньо представляють постраждалих і їхні родини, а також регіональний і гендерний баланс
Окрім того, ми подали пояснювальну записку з пропозицією розширити склад Комісії за рахунок державних інституцій, які безпосередньо працюють із полоненими та зниклими безвісти — Нацполіції, Військового омбудсмана, Уповноваженого з питань зниклих безвісти та Українського національного центру розбудови миру.
Комісія ухвалює рішення, які мають не лише юридичне, а й моральне значення для сотень родин.
Саме тому постраждалі, їхні родини та об’єднання, які мають досвід допомоги і документування, мають бути рівноправними учасниками процесу.
Вони не повинні залишатися лише прохачами — вони мають стати співтворцями державної політики у сфері доведення факту незаконного ув’язнення, адже саме громадські ініціативи першими виявляють проблеми, збирають докази, підтримують родини і просувають зміни на законодавчому рівні.
Ми закликаємо інші правозахисні, громадські організації, які працюють із цивільними та військовополоненими долучитися до процесу формування Порядку та подати свої пропозиції до Міністерства розвитку громад та територій України.
Ми відкриті до співпраці й готові координувати спільну позицію громадянського суспільства — щоб у Комісії були представлені голоси самих постраждалих і тих, хто щодня бореться за їхнє звільнення.
Цей допис створено ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст допису є відповідальністю ГО «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
