Про долі полонених поговорили із координаторкою напрямку звільнення цивільних ув’язнених правозахисної організації Центр громадянських свобод Наталією Ящук.
Центр Громадянських свобод — правозахисна організація, заснована для просування цінностей прав людини. ЦГС організовує освітні заходи, адвокатує реформи, пов’язані із правами людини, здійснює моніторинг політичних переслідувань кремлівського режиму. Під час повномасштабного вторгнення ЦГС опікується правами жертв воєнних злочинів Росії і людей, які потрапили у полон. У 2022 році Центр Громадянських свобод отримав Нобелівську премію миру за свою роботу.
Наталія Ящук: Я пам’ятаю перший дзвінок, який у нас продзвенів, він був від Вікторії Андруши — ми отримали звістку про її затримання. Це було у березні. І у подальшому ми почали буквально щодня отримувати дзвінки і повідомлення про те, що окупаційні війська викрадають цивільне населення, відбуваються насильницькі зникнення та свавільне затримання.
З перших днів почали фіксувати цей злочин, почали реагувати і створили гарячу лінію для того, щоб люди змогли звертатися до нас. Також швидко створили інструкцію для того, щоб люди могли фіксувати даний воєнний злочин на державному рівні.
У подальшому ми створили ініціативну групу юристів і правозахисників, які почали оформлювати справи і в робочу групу ООН з насильницьких зникнень та подавати справи в ЄСПЛ.
Наталія Ящук: Станом на сьогодні ми можемо говорити, що значна частина людей була знайдена у СІЗО, колоніях, в’язницях як на території Росії, так і на території тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей і Криму.
До нас надійшло 945 звернень станом на сьогодні. З них 302 людини було звільнено. Ця цифра може різнитися від тієї, яку дає держава, адже частина людей була повернена на підконтрольну частину України, а частина людей була звільнена на окупованих територіях. Тож наразі люди перебувають в окупації, але вдома.
Наталія Ящук: За нашими даними, Запорізька область є найбільш постраждалою від насильницьких зникнень. На другом місці — Херсонська область, далі — Київська і Чернігівська та Донецька області. У цих областях було виявлено найбільша кількість насильницьких зникнень цивільних громадян України. І не тільки громадян України, наприклад, в Херсоні у нас є затриманий волонтер громадянин Іспанії. Ми знаємо, що його утримують в Сімферопольському СІЗО. Ми про нього пишемо, повідомляємо міжнародну і українську спільноту для того, щоб люди знали, що і іноземні громадяни перебувають наразі в ув’язненні.
Наталія Ящук: Це болюче питання з двох моментів. Перший момент — те, що дійсно треба діяти згідно алгоритму. А другий момент — це те, що для родини це виявляється пекельним колом не один, і не два рази.
Що потрібно зробити близьким людям, якщо їх рідного свавільно затримали?
Коли потрапить справа у Координаційний штаб, вони допомагають оформити справу в робочу групу ООН з насильницьких зникнень або свавільних затримань.
Такий алгоритм дій.
Наталія Ящук: Люди шукають своїх рідних на Телеграм-каналах чи чат-ботах, і дуже часто так трапляється, що передають конфіденційну інформацію у незрозумілі руки. Цієї інформацією можуть скористатися нечисті на руку люди, у подальшому використати її і таким чином родина може отримати неприємні ситуації. Тому ми застерігаємо — не подавайте конфіденційних даних тим людям, яких ви не знаєте, у ті організації, які були ось-ось створені і ви не знаєте їх історії. Будьте обережними, тому що кожна інформація, надана вами, може бути використана проти вашої рідної людини.
У нас була інформація, коли людина передала конфіденційні дані, ними скористалися люди, які вимагали від людини кошти для того, щоб нібито допомогти у звільненні. А ця людина була знайдена вбитою на території Київської області.
Крім того, ми не радимо їхати шукати своїх рідних на окуповані території, тому що рідні можуть так само стати цивільними ув’язненими. Не ризикуйте своїм життям.
Наталія Ящук: Перш за все, потрібно, щоб всі органи державної влади і органи громадянського суспільства консолідувалися. Також варто на міжнародному рівні зробити інформаційну кампанію для того, щоб люди знали, що ця проблема існує, і що питання цивільних ув’язнених дуже болюче. Правозахисні організації і держава опікується цим питанням, але чи є якийсь механізм, який призведе на 100% до звільнення? Не знаю. Все залежить від ситуації, зокрема, і на полі бою.
Наталія Ящук: Ми не маємо повної інформації про те, що відбувається з цивільним населенням на окупованій території. Але ми, за можливості, фіксуємо і документуємо воєнні злочини і передаємо державі всі ці дані для того, щоб держава володіла повною картинкою того, що відбувається. Ми хочемо розірвати це коло безкарності, збираючи всі можливі докази.
Ми достеменно не знаємо загальної кількості людей, яких тримають у полоні, але ми знаємо приблизне розташування місць утримань і знаємо, що ця географія дуже стрімко зростає. На сьогоднішній день ми знаємо понад 70 місць утримань і військовополонених, і цивільних полонених як на території російської федерації, так і на тимчасово окупованих територіях.
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
