Володимира Лукашенка викрали представники російських окупаційних сил у місті Рубіжне Луганської області в листопаді 2023 року.

На той момент Володимир жив один. Дружина Надія з дітьми виїхала ще в березні 2022 року, за кілька днів до окупації міста. Залишився чоловік — за особистими обставинами, про які родина не бажає публічно говорити. Він намагався не виходити з дому, працював водієм швидкої допомоги у розбомбленій лікарні, а до війни — звичайним робітником на заводі.

У день викрадення Володимир перебував у себе вдома. Пояснень свавільного затримання не було. Коли товариш намагався втрутитись, йому пригрозили тим самим.

Після зникнення Володимира, його почали шукати: звертались до окупаційної поліції, до слідчих у Рубіжному, навіть їздили до Луганського СІЗО. Саме там у грудні 2023 року вдалося передати Володимиру речі. Потім доступ до нього обмежили.

Офіційно окупаційна влада заперечує затримання: "жодної справи немає, в базах не значиться," — так відповідають російські силові структури. Водночас, Червоний Хрест і Національне інформаційне бюро України підтвердили: Володимир Лукашенко перебуває в незаконному ув’язненні. Востаннє про нього згадували у жовтні 2024 року, коли сестра іншого цивільного бранця рф, який утримувався разом з Володимиром, передала вітання для Надії: "Він живий, тримається."

Надія припускає, що причиною затримання могли бути його відверті антиросійські погляди. "Він не мовчав, не підтримував окупацію, не оформлював жодних російських документів. І цього виявилось достатньо," — говорить вона.

Стан здоров’я чоловіка залишається невідомим. Володимир мав проблеми з нирками. Після викрадення — жодного контакту, жодного листа.

‍

Публікація підготовлена за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine.

Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.

‍