Миколу Щербину, жителя Херсонської області, окупанти утримують у російських місцях несвободи вже кілька років. Сьогодні він перебуває у колонії в місті Камишин, Волгоградської області РФ.
Рідні дізнаються про його стан уривчасто — від тих, хто виходить із полону. За їхніми свідченнями, у Миколи критично погіршене здоров’я: серйозні проблеми з ногами, виснаження, сильне схуднення. У березні 2025 року один зі звільнених розповів матері, що у Миколи «гниють ноги» і він сильно побитий. Інший, звільнений у травні 2025-го, зазначив, що почали вводити антибіотики, і стан ніби трохи покращився. Але під час останнього обміну в липні очевидці підтвердили — він у дуже тяжкому стані, фактично дистрофія.
Умови утримання залишаються нелюдськими: неякісне харчування, постійні переведення з місця на місце, відсутність інформації про юридичний статус. Невідомо, чи взагалі була справа і вирок.
Мати Миколи, Валентина Щербина, розповідає:
«Син вірить у звільнення, але сили покидають його. Він бачить, що військових ще обмінюють, а цивільних — майже ні. Це руйнує надію».
Родина неодноразово зверталась до російських інституцій і українських органів. Відповідь з Міноборони РФ зводилась до звинувачень у «протидії СВО», а від російського омбудсмана відповіді не було взагалі. Звернення до українського Омбудсмана Дмитра Лубінця також поки не дали результатів.
Трагедія спіткала і сім’ю Миколи вдома. У червні 2025 року його дідусь, Федір Щербина, підірвався на «пелюстці» в рідному селищі Дніпровське під час обстрілів. Він вижив, але отримав важкі травми: втратив ногу, отримав осколкові поранення та контузію.
Історія Щербини — це ще одне свідчення воєнних злочинів Росії: незаконних викрадень і утримання цивільних, катувань, систематичного порушення прав людини, а також щоденної смертельної небезпеки для мирних жителів у прифронтових громадах.
Цей проєкт з документування здійснюється за підтримки Норвезького Гельсінського Комітету (NHC). Погляди та висновки, представлені в цій публікації, належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію NHC.
