Близько 500 спогадів із виставки «Crimea is here» — підтримка для понад 100 політв’язнів

Виставка «Crimea is here», присвячена українським «політв’язням Кремля», проводилася у березні та травні у Музеї історії Києва. Художники з кримських міст Саша Ковальова, Маша Куліковська, Віталій Фоменко, Krolikowski Art і Валерій Ведута поділилися спогадами про півострів, власними почуттями та емоціями.

Організатори — Громадська організація «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля», посольство Великої Британії в Україні, уряд Канади, Некомерційна організація США «Національний фонд на підтримку демократії», Агенція культурного менеджменту «Port.agency».

На виставці були представлені не лише творчі доробки митців — а й стіна спогадів, де охочі залишали листівки, пов’язані з Кримом, або ж писали листи ув’язненим. У 340-ка листівках написані слова підтримки та побажання, а також висловлені сподівання і віра найшвидшого повернення додому півострову та бранців.

Більш ніж 100 політв’язням відправлені листівки, де зазначено, що вони є прикладом боротьби за свою позицію і країну, про них не забули та чекають їх удома. Ось лише деякі з листівок (стиль й орфографія збережені):

«Євпаторія, Ялта, Севастополь, море, Чемпіонат світу з футболу 2002,, прогулянки по набережній. Повернемося на БТРах і танках.»

«Тримайтеся Брати. Є Панов.»

«England stands wir a free CrimeaАнглія виступає за вільний Крим.»)

«Крим — це дім, який усі ми втратили. Але кожен може зробити крок, що його повернути — вчити кримськотатарську, читати, думати. Т.»

«Крим це весільна подорож. Дуже хочеться дітям показати гарну частину — перлину України. Сподіваюсь це станеться дуже скоро.»

«Мої перші спогади про Крим — це пальми з вікна швидкої і яскраве небо. Це коли нарешті побачив море. Це кизил. Це яскраві зорі. Це свобода і краса. Болить, але хочеться думати, що налагодиться. Алупка, Ялта, Чуфут-Кале, Сімферополь. Підпис відвідувача.»

«Судак ˂ 3.»

«Паром в Севастополі.»

«Северная сторона Севастополь, Голландия и ядерный реактор.»

«Крим — це Україна! Ми з мамою Аліною мріяли та планували. Ми разом в Оліві подорожували. Я тебе люблю.»

«Мой медовый месяц в Крыму. Скучаю… Но не вернусь. Х»

«Пам’ятаю Крим до 2014р. теплим та затишним, наче другий дім. Дуже чекаю, коли він знову таким стане. Крим — це Україна.»

«Крим = дитинство. Кожне літо їхали потягом в Крим. Ялта, Феодосія, Сімферополь. Вперше була у зоопарку, гора Роман Кош (здаєпа так) Жду повернення Криму і планую нашу зустріч.»

«Остап Кіндратчук грає на бандурі в рідній Ялті.»

«Такого места больше нигде нет!.. Симферополь, Севастополь, Ялта, Гурзуф, Алушта и множество других городов и поселков! Навсегда со мной!»

«Крим — це наша перлина! І вона повинна бути з нами! Як це прикро, гірко!»

Ініціатори заходу наголосили, що питання Криму потрібно порушувати постійно, бо знання — один із фундаментальних інструментів. Адже за сім років окупований Крим став спустошеним та безправним півостровом. Десятки тисяч українців Криму змушені були покинути рідний край, втратили майно й домівки. Українці перебувають у СІЗО та в’язницях через висловлення власних проукраїнських позицій, вірність своїй державі й релігії.

«Політв’язні Кремля» знаходяться у штрафних ізоляторах та холодних камерах, проходять через катування, не отримують належної медичної допомоги. Кримські злочини торкаються кожного з нас, адже порушують базові права людини й свободу слова. Говорити та пам’ятати про злодіяння — один із кроків до визволення бранців і боротьби за Крим.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

15 + three =

©2021 Об’єднання родичів політв’язнів Кремля